| Націю ми зможемо об’єднати тільки на перемогах |
| Микола Томенко |
13.11.08 |
 Я залишаюся прихильником ідеї, що коли ми все ж дійдемо до того, що будемо змінювати Конституцію (а її слід змінювати, скажімо, в аспекті розширення повноважень місцевого самоврядування, незалежності судової системи тощо), то потрібна буде спеціалізована інституція, припустимо, Конституційна Асамблея, до складу якої увійшли б інтелектуали, громадські діячі, особи, яким буде заборонено займати посади чи в парламенті, чи в уряді упродовж визначеного терміну. Це єдиний вихід не писати Конституцію ні під кого. Володимир Стретович, Тарас Стецьків і я подали такий законопроект, щоб була альтернатива нормі, передбаченій чинною Конституцією, щоб постали інші механізми, сперті на людей, які перебувають поза поточним політичним процесом |
| |
| Ін’єкція політичної волі/Injecting political will |
| Галя Койнаш |
04.11.08 |
 Як засіб від джинси, гнів аудиторії діє передусім там, де йдеться про політику або суспільно-важливі теми, зокрема, енергетику чи охорону довкілля. Гадаю, що в інших сферах успіхи прихованої реклами залежать від конкурентів, але, чесно кажучи, це мене не дуже обходить. Непокоять, і дуже сильно, намагання нечесним способом вплинути на волевиявлення виборців і обізнаність громадян щодо екологічних та інших питань, які безпосередню торкаються їхнього життя. В Україні практично відсутні механізми, за якими громадяни могли б захистити свої інтереси. Точніше, є закони, що регламентують політичну рекламу |
| |
|
| Кейнс не винен: токсичне поріддя Бретон-Вудс не було його планом |
| Рельний план Джона Мейнарда Кейнса щодо оздоровлення світової економіки був колись заблокований у Бретон-Вудс представниками США, щоб МВФ міг служити багатіям, а ця країна ніколи не зазнала банкрутства, як би зле їй не велося і скільки б боргів у неї не було. Реформи, нещодавно запропоновані лідерами G20, надто мізерні й запізнілі. Проте, в міру того, як поглиблюється фінансова криза, багаті країни будуть змушені визнати, що їхні проблеми годі вирішити латанням системи, яка за своєю природою приречена на провал. Може повернутися до ідеї Кейнса? |
 |
19.11.08 |
| |
| Початок розмови |
| Професор-економіст Костянтин Сонін анонсує конференцію істориків сталінізму, організовану фондом Єльцина. "Проблема росіян стосовно історії полягає не в тому, що вони не знають про жахи червоного й білого терору, колективізації та сталінських репресій, а в тому, що ми такі травмовані цим досвідом, що не хочемо і не уміємо про нього говорити. Це американцеві музей Голокосту потрібен, щоб про нього дізнатися і вжахнутися. Росіянинові музей політичної історії потрібен для того, щоб побачити, що про історію можна розмовляти і правдиво, і відверто, і спокійно" |
 |
18.11.08 |
| |
| Криза підважить гегемонію еліти |
| Відома канадська журналістка та діячка альтерглобалістського руху Наомі Кляйн стверджує, що нинішня криза несе у собі надію. Не йдеться про революційне потрясіння, а про появу суспільного руху, який повалить неоліберальну гегемонію в економіці. Вона переконана, що ситуація у фінансовому секторі та економіці загалом є доказом, що обіцянки, які дає ринок, – чиста ілюзія, створена на потребу "суперкласу" фінансових магнатів, які отримують неймовірні прибутки, втягуючи в спіраль ризику пересічних громадян |
 |
17.11.08 |
| |
|
| Найбільша помилка Гітлера |
| Tygodnik Powszechny,26.10.08 |
| Американський журналіст, письменник та історик Ендрю Наґорскі, автор книжки про битву під Москвою, розповідає про ганебний крах сталінського режиму на початку війни з Німеччиною та помилки Гітлера, які дозволили сталінцям усе ж перемогти: патологічна жорстокість нацистів до цивільного населення України й військовополонених, маніакальне прагнення здобути спершу Київ, а тоді рухатися на Москву, врешті поінформованість Сталіна про дотримання Японією мирного договору, що дозволило перекинути під Москву 400 тис. вояків-сибіряків, які й вирішили долю би |
| |
|
